Україна має намір проігнорувати церемонію вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові та правозахисникові Лю Сяобо. На церемонії, що пройде у п’ятницю у столиці Норвегії Осло, не буде представників від української держави.
Окрім України, запрошення відхилили Китай, Росія, Казахстан, Колумбія, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Сербія, Ірак, Іран, В’єтнам, Афганістан, Венесуела, Філіппіни, Єгипет, Судан, Куба і Марокко.
При цьому офіційний Київ категорично заперечує, що відмова взяти участь у церемонії є наслідком тиску Китаю, який закликав бойкотувати подію. У Міністерстві закордонних справ спростували також інформацію про те, що посол України у Норвегії отримав відповідні рекомендації від Китайської Народної Республіки.
«Я не розумію, яким чином посол України в Норвегії отримує рекомендації від третьої сторони. Наш посол отримує рекомендації тільки від МЗС України», – заявив прес-секретар МЗС Олександр Дикусаров на брифінгу в середу.
Раніше сам український посол у Норвегії Олександр Цвєтков у інтерв’ю ЗМІ повідомив, що отримав письмове «китайське попередження». Втім, як наголошував Цвєтков, його рішення утриматись від участі в церемонії жодним чином не пов’язане з позицією Пекіна – просто саме в цей час йому необхідно бути на нараді у Києві.
У норвезькому Нобелівському комітеті таким виправданням не ймуть віри. І заперечують: дипмісії інших країн, керівники яких з тієї чи іншої причини не могли прийняти запрошення, направили своїх заступників. Україна такою можливістю не скористалась.
Офіційний Київ, своєю чергою, продовжує запевняти: ніякої політики, простий збіг обставин, і про жодний бойкот не йдеться. Заяви такого змісту днями виголосили, зокрема, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та заступник глави адміністрації президента Ганна Герман.
А тим часом ЗМІ звертають увагу на те, як на диво синхронно розвивається скандал навколо опального Нобелівського лауреата в Україні і в сусідній Росії. Тамтешні речники влади так само відкинули політичне підґрунтя своєї відмови взяти участь у церемонії і майже в тих самих висловах пояснили: російського посла в Норвегії в цей час просто не буде на місці.
Натомість українські правозахисники переконані: Україна стала на шлях СРСР, де цькували Нобелівських лауреатів. Про це мовиться у заяві Української Гельсінської спілки з прав людини, оприлюдненій у середу. Як сказано у документі, відмова України взяти участь у церемонії вручення Нобелівської премії китайському правозахисникові є підтвердженням того, що українській владі чужі фундаментальні цінності демократичної держави. Як нагадують українські правозахисники, СРСР колись так само бойкотував присудження Нобелівської премії Андрію Сахарову, Борису Пастернаку, Олександру Солженіцину, Йосипу Бродському. «Україна більше цінує політичні та економічні відносини з КНР, ніж відданість цінностям людської гідності і свободи», – констатують автори заяви.
«Дипломатичною мовою це бойкот», – вважає виконавчий директор УГСПЛ Володимир Яворський. У інтерв’ю «Голосу Америки» він зазначив:
«Спочатку не було жодного офіційного пояснення з боку України, чому нікого не буде на врученні. Після цього з’явилась інформація, що буде якась нарада, яка насправді, як виявилось, буде через кілька днів після нагородження. А сьогодні стало відомо, що посольства інших країн, якщо не буде посла, надсилають якогось іншого свого представника для вручення премії, а від України не буде нікого. Видається, що це все-таки пошук дипломатичного виправдання, коли люди не хочуть прямо сказати, що вони підтримують Китай, але вони насправді підтримують Китай, який закликав бойкотувати вручення цієї Нобелівської премії миру».
На думку Яворського, поступливість України має передусім економічні причини:
«Раніше Україна також часто підтримувала Китай у стримуванні антикитайських рухів. Наприклад, в Україні не реєструється організація Фалунь Дафа (Фалуньгун), яку Китай переслідує по всьому світі. Нещодавно був заборонений виступ всесвітньовідомої театральної трупи зі США, проти якої так само виступає Китай, бо там у постановці присутні епізоди про площу Тяньаньмень, коли демонстрантів розганяли зброєю. Зрештою, у Києві неможливо провести мирне зібрання перед посольством Китаю: це доволі складно зробити, бо зазвичай його одразу забороняють. Усі ці та подібні поступки продиктовані насамперед тим, що Україна зараз очікує певних економічних преференцій від Китаю, особливо після візиту президента. І очевидно, що Китай у першу чергу буде реагувати економічно, якщо не підтримають його заклик бойкотувати це вручення Нобелівської премії».
Але крім економічної, є також суттєва політична складова слухняності України, – вважає правозахисник:
«Зараз у нас покращились стосунки з Росією. А Росія у питанні прав людини підтримує Китай, оскільки й політика самої Росії сьогодні спрямована на обмеження прав людини. Отже, Росія зацікавлена змінити міжнародну політику таким чином, щоб міжнародне співтовариство все менше цікавилось тим, яка ситуація з правами людини всередині держав. Ось вони й думають: якщо Захід менше втручатиметься у проблеми прав людини в Китаї, то він менше втручатиметься і в порушення прав людини в Росії. Ну, а Україна зараз зайняла позицію підтримки їх обох. І якщо раніше, в попередні 5 років ми завжди голосували на боці Європейського Союзу на міжнародній арені, то тепер політика України змінюється. Тепер ми все більше по інший бік барикад».
Натомість, як вважає відомий правозахисник, колишній політв’язень, президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Євген Сверстюк, історія з відмовою України взяти участь у церемонії нагородження китайського дисидента свідчить перш за все і понад усе про залежність України від Росії:
«Очевидно, що йдеться про залежність від Росії. Цілком зрозуміло, що від такого президента, як Янукович, не можна очікувати позиції, відмінної від російської. І він буде в усіх ситуаціях орієнтуватися на Росію. Тим більше що для нього права людини не є цінність, і взагалі нема навіть розуміння тієї цінності. Що ж стосується присутності на врученні такої премії, то для цього треба бути як мінімум джентльменом – взяти участь задля пристойності і порядності. Але це не всі можуть собі дозволити».
Для довідки: китайський дисидент Лю Сяобо наразі перебуває у китайській в’язниці, засуджений на 11 років позбавлення волі «за заклики до повалення державного ладу». Норвезький Нобелівський комітет присудив йому премію «за довготривалу ненасильницьку боротьбу за базові права людини в Китаї». Рішення Нобелівського комітету було з невдоволенням сприйняте у Пекіні, який закликав своїх союзників бойкотувати церемонію нагородження.
